Пронизливі та відверті мемуари всесвітньо відомого нейрохірурга Генрі Марша, написані після того, як він сам став пацієнтом із діагнозом рак. Сюжет книги — це роздуми людини, яка все життя оперувала мозок, про власну смертність, пам’ять і природу свідомості. Жанр медичної есеїстики тут межує з філософською сповіддю. Стиль Марша вирізняється безжальною чесністю до самого себе, тонким гумором та глибоким гуманізмом. Він описує свій досвід «по інший бік» лікарняного ліжка з точністю лікаря та емоційністю людини, що підбиває підсумки життя. Це книга про надію, страх, любов до саду та роботу нашого розуму в критичні моменти. Вона вчить приймати неминуче з гідністю та мудрістю. Читання в оригіналі дозволяє оцінити витончену англійську прозу автора, яка є одночасно простою та надзвичайно глибокою.